- бельбас
- рідше бе́лбас, -а, ч., зневажл.Вайлуватий і ледарюватий хлопець, парубок; ледар, вайло, мамула.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
бельбас — іменник чоловічого роду, істота вайлуватий і ледарюватий хлопець, парубок зневажл … Орфографічний словник української мови
бейбас — а, ч., діал. Бельбас … Український тлумачний словник
белбас — див. бельбас … Український тлумачний словник
бевзь — лайл. бевзень, вайло, йолоп, бовдур, ґевал, лобур, бельбас, мурмило … Словник синонімів української мови
бовван — 1) розм. (про дурну, обмежену людину), дурень, бевзь, бевзень, балабан, бельбас, бецман, дурило, лобур, йолоп, ґевал, бовдур, бовдуряка, надовбень, надолобень, телепень, штурпак 2) (статуя, що зображає бога), тотем, ідол … Словник синонімів української мови
дурень — (розумово обмежена людина; лайливе слово), дурний, тупко, тупак, глупак, бельбас, недотепа, нетяма, недоумок, дурило, дурко, дурник, дурнило, товкач, просторіка, йолоп, бевзень, бевзь, ідіот, кретин, бовдур, блазень, блазнюк, бовван, довбня,… … Словник синонімів української мови